«Євробачення-2017 не було політичним порівняно з конкурсами попередніх років», - соціолог Рок Данін Вашовіц

«Євробачення-2017 не було політичним порівняно з конкурсами попередніх років», - соціолог Рок Данін Вашовіц
Опубліковано: 30 травня

Доктор Рок Данін Вашовіц - соціолог, головний редактор блогу LSE Brexit і науковий співробітни проекту Generation Brexit в Європейському Інституті Лондонськов Школи Економіки. Його Twitter: @RochDW

 

Виступи конкурсантів на Євробаченні в Києві цього року не були відкрито політичними, порівнюючи з минулими роками. Проте, як зазначає Рок Данін-Восовіч (Roch Dunin-Wąsowicz), конкурс все одно мав чіткий ідеологічний меседж щодо європейської орієнтованості України, щодо її гордості своїм культурним спадком і традиціями, та водночас йшлося про братерську близькість зі слов’янськими народами та Східною Європою. Як результат, маємо квінтесенцію відпрацювання засобів впливу на аудиторію під час Євробачення.

Пісенному конкурсу добре знайомі політичні суперечності. Після Другої світової війни Євробачення тісно сплелося зі сформованою в 1950-тих роках ідеєю євроінтеграції, вбачаючи в конкурсі спосіб просування культурних зв’язків між націями Європи. Певний час у країнах Варшавського пакту проводився конкурс Intervision, але Євробачення зі своєю ідеєю переважило. І доки більшість країн Європи та сходу континенту не входили до складу учасників конкурсу, він не був полем політичної гри, яким є тепер.

Поступово конкурс почав давати достатньо підстав для кращого розуміння політики та суспільства Європи. Відверто провокаційний і нетрадиційний виступ Кончіти Вурст у 2014 році мав шалений успіх, що проявився в результатах голосування глядачів, хоч і був засуджений членами журі країн Східної Європи. Я тоді зазначав, що ця ситуація лише показала, яким складними і полярними є питання щодо ЛГБТ в деяких країнах.

Також минулорічна перемога Джамали, яка співала про жорстокість Сталіна щодо кримських татарів у 1944 році, стала тріумфом культурного впливу і сигналізувала про значущість колективної історичної свідомості європейської спільноти.

 

Культура як засіб впливу

Та цьогоріч аудиторію Євробачення вберегли від прямих політичних меседжів у виступах, і увага спільноти щодо участі в конкурсі Росії розсіялась. Однак, політичний вимір Євробачення-2017 все одно був помітний в тому, як Україна використала цей конкурс (нехай і не так відверто, як декілька років тому, коли слова однієї з пісень звучали як "раша гудбай").

Цьогорічний пісенний конкурс відрізнявся більш скромними зусиллями. По-перше, країна-господарка зробила акцент на своєму прагненні до західно-демократичних цінностей: свободи, толерантності, відкритості та приналежності до європейської сім’ї. По-друге, у виступах запрошених артистів було помітним те, що Україна пишається своїм спадком. І останнім, найменш помітним, був меседж стосовно близькості України з Європою. За рахунок цієї близькості демонструвалося протиставлення себе Росії.

 

Європейська Україна

Як зазначено в Atlantic, Євробачення "виступає для країн сценою, де вони можуть висловити свою національну гордість та ствердити свою європейську приналежність". Це сказано дуже влучно особливо стосовно України, частина територій якої втягнуті у війну з Росією. Відкритість та приналежність до Європи були головними темами трьох шоу конкурсу та були помітними у самому місті. Зокрема, одна з ушкоджених будівель на Майдані, де відбувалися протести і жорстокі сутички 2013 року, була прикрашена величезним банером із написом “Freedom is our religion" [«Свобода – це наша релігія», - Ред.].

Цьогорічну тему "Шануймо розмаїття" було втілено у видозміні пам’ятника радянської ери. Арку, яка колись символізувала єдність Росії з Україною, було пофарбовано у кольори веселки, та консервативні й націоналістичні рухи в Україні перешкодили тому, щоб арку було розфарбовано повністю.

Ці західно-європейські прагнення тісно пов’язані з ідею та процесом євроінтеграції. Вони беруть початок зі стійкого переконання, яке поділяє більшість інтелектуальної еліти та небайдужого населення, в тому, що Україна історично й політично є серцем Європи. Зрештою саме через євроінтеграційну угоду на Майдані спалахнули протести, за якою слідували протиріччя з Росією та гібридна війна, якій і досі не видно кінця. Те, що Україна наполягає на своїй європейськості, а сюди входить і здатність успішно провести таке масштабне шоу, як Євробачення, є свідченням того, яких зусиль країна докладає для своєї геополітичної переорієнтації. Однак, це тільки частина того, як Україна може показати себе решті світу.

 

Слава Україні! 

Прагнення до Заходу серед країн колишнього комуністичного Сходу – не новина. Майже 30 років після падіння Берлінської стіни такі прагнення вже не можуть бути просто нав’язано-асиміляційними. Тож Євробачення було сповнене відчуттям української самосвідомості.

Сучасні українські поп-зірки, які виступили під час фіналу – Руслана, Джамала та ONUKA – своїми номерами "вдарили" по українському фольку. Їхнє поєднання поп- та фольк-музики дуже радо сприймається місцевою публікою, оскільки апеляція до української культури, традицій та мови є невід’ємною частиною пошуку ідентичності, в якому країна перебуває останні кілька років.

Відчуття гордості за успішне проведення Євробачення в Києві можна розглядати як підтвердження можливостей українців, і це відіграє значну роль в процесі кристалізації власного національного усвідомлення, на противагу наслідуванню західних сусідів. Так Євробачення виконало функцію, яку виконують великі спортивні змагання у багатьох країнах. Та є ще один вимір Євробачення, як засобу впливу.

 

Східне партнерство

Україна не може ігнорувати географію, а особливо свою близькість до Росії та залежних від неї держав. Фінальним меседжем Києва було те, що Україна плекає своїх слов’янських друзів і підтримує добрі стосунки із сусідами зі сходу Європи, але, водночас, відрізняється від Росії.

Разом із акцентом на західно-європейських цінностях та європейських переконаннях цей меседж був спробою підкреслити відмінності між Україною (яка орієнтується на Захід, позиціонує себе ліберальною, демократичною та толерантною) та Росією (яка налаштована проти Заходу, є неліберальною, автократичною та не толерантною).

Цей меседж також співпадає із нинішніми дипломатичними зусиллями України. Це повідомлялося паралельно з менш явними проявами слов’янського братерства. Під час оголошення результатів голосування майже всі країни, де володіють слов’янськими мовами, привітали Україну українською, говорячи: "Добрий вечір".

Головне, що українське національне журі свої 12 балів віддали представникам Білорусі, яку можна назвати "заступницею" Росії, яка не взяла участі в цьогорічному конкурсі. Підкреслюючи свої слов’янські та східноєвропейські якості, Україна зуміла зберегти хороший баланс між Європою та Росією (яка претендує на право власності ідеї панславізму). Це була умисна спроба країни продемонструвати західно-демократичні цінності і, водночас, регіональну інтегрованість, спільну культурну й історичну спадщину.

Незважаючи на відсутність очевидної політизації, цьогорічне Євробачення було для України, країни яка бореться за право самовизначення на світовий арені, часом для відпрацювання своїх засобів впливу. Конкурс мав чітко сформульований ідеологічний меседж про те, якою країною Україна хоче бути: західно-демократичною і європейською країною, яка пишається своєю культурною спадщиною і традиціями, і яка споріднена зі слов’янським світом та підтримує ліберальні зміни Східної Європи.

 

Подяки: автор вдячний Грему Акерману Graham Ackerman за його безцінну підтримку та звітування про події з України для цього блогу.

Увага! Ця стаття відображає особисту позицію автора, а не позицію EUROPP чи School of Economics.