Представник Чехії Міколас Йозеф розповів про участь у Євробаченні

Представник Чехії Міколас Йозеф розповів про участь у Євробаченні

Під час першого півфіналу національного відбора на сцені заспівав представник Чехії Міколас Йозеф (Mikolas Josef). Він виконав свою конкурсну пісню "Lie to me" та станцював, запаливши глядачів та суддів.

Команда UA:Перший поспілкувалася із виконавцем про його участь у конкурсі та трохи більше.

 

Як зазвичай виглядає твій ранок?

- Завжди однаково. Встаю з ліжка і мрію, щоб мені не треба було цього робити. Намагаюся завжди прокидатися о 7:30, потім іду на пробіжку, після чого дивлюся свій розклад справ на сьогодні.

Чому вирішив взяти участь в Євробаченні? Це було це твоєю мрією?

- А який музикант не мріє виступити перед двомастами мільйонами людей? Це ж завжди круто. Я їду з піснею, яку сам написав. І я впевнений у ній, відчуваю, що можу відстоювати її, донести і ділитися з людьми. Для мене це важливо.

Ти написав цю пісню спеціально для Євробачення?

- Ні. Пісня не була написана для Євробачення. І це мені, насправді, дуже подобається. Коли я випускав цю пісню, то навіть не думав, що вона може бути на Євробаченні. Це реальна пісня, з реального світу. Це не пісня, що написана для конкурсу. Це справжня музика, така, як я її відчуваю. І ні в якому разі пісня не мала стосунку до конкурсу.

Як вона створювалася?

- У мене був розрив стосунків, і досить довго я був у поганому настрої. І в цій депресії я  сидів зі своєю гітарою і писав сумні пісні. До речі, «Lie to me» була однією з них. І якось я сказав собі: «Досить. Я не хочу це продовжувати. Хочу змінити все це в собі і зробити щось позитивне». Тому здається, що «Lie to me» – танцювальна весела пісня, але якщо вслухатися в текст, то ясно, що пісня не про веселі речі. Але якщо подивитися на ці речі під іншим кутом, то розумієш, що все можна пережити з легкістю. Це мені дуже допомогло. Я почав рухатися далі, дивитися на світ інакше. І сподіваюся, що слухачі відчують це саме.

100%

 

Національний відбір на Євробачення в Чехії не проводився останні 10 років. Цьогоріч тебе обрали представляти країну саме в такий спосіб. Що це може означати для твоєї країни та для тебе особисто?

- Євробачення в Чехії не широко відомий конкурс. Тому мені здається, що нацвідбір допомагає поширити інформацію про нього. І я до цього добре ставлюся. І також думаю, що це допомагає встановити стандарти музики, яка створюється в Чехії. Бо зрештою це щось таке, що мотивує людей робити кращу музику. Тож я тільки радий цьому.

Що музика означає для тебе?

- Музика всюди разом зі мною. Від ранку й до вечора. Я народився з нею і не можу цього змінити. Так склалося, що я її люблю.

Хто з учасників українського нацвідбору тобі сподобався?

- Я бачив двох людей на сцені під час репетиції, і, чесно кажучи, я був здивований стандартами. Це був Влад (LAUD), його вокал мені дуже подобається. І це була Vilna. Вона мені дуже-дуже сподобалася, її пісня була першою, яку я почув, коли зайшов. Вона нагадала мені скандинавські мотиви в піснях Зари Ларссон, Астрід С., Сіґрід і тому подібне. Тож, я чув лише дві пісні, і обидві були чудові. З нетерпінням очікую побачити весь концерт сьогодні.

Яку пораду можеш дати українським виконавцям, які все ще змагаються за право представляти країну на Євробаченні?

- Думаю, що найкраща порада, яку я можу дати, – це залишатися завжди собою. Бо єдине, що важливо, – це ти і те, як люди почуваються поряд із тобою. Тож треба просто лишатися собою.

Які плани після візиту в Україну?

- Після України я вирушаю до Лісабону на 4 дні, здається. Ми дещо зніматимемо. Після цього я повертаюся до Чехії, де готуватимуся до конкурсу, репетируватиму в залі чеського телебачення. Я вже не можу дочекатися цього, бо відчуваю, що маю починати вже зараз.

Ти коли-небудь був у Португалії?

- Я ніколи не був у Португалії та Україні раніше. Тому Євробачення для мене – це ще й хороша нагода подорожувати, знайомитись не тільки з новими людьми, а й відкривати для себе нові місця, що я дуже люблю робити. Це круто.

Хочеш спробувати в Португалії серфінг?

- Це дуже хороше запитання. Тому що я завжди хотів зайнятися серфінгом, але ніколи не мав можливості. Я завжди думаю про це. І неймовірно, що ви запитали мене про серфінг, бо я довго про нього мріяв. Я пообіцяв собі, що коли мені виповниться 30, я припиню всі справи і кататимуся на серфі до кінця життя. Я не знаю, як це працює, але виглядає просто неймовірно. Сподіваюся, що з’явиться така можливість, але не впевнений, що цього разу. Але якщо не матиму такого шансу, то повернуся хоча б на тиждень. Я не був у відпустці дуже-дуже давно.

Уже близько 20 країн обрали своїх представників на Євробачення-2018. Цікавився їхніми піснями?

- Я чув деякі пісні, звичайно, я слідкую за учасниками. Я спостерігав за представником Австрії Сезарем Семпсоном, тому що я раніше жив у Австрії, і їжджу туди доволі часто. Дуже подобається цьогорічний представник Австралії також. Дуже багато чудових виконавців. Сподіваюся, все буде прекрасно. Мені здається, що кожен з нас хоче багато чого донести, але маємо на це лише 3 хвилини. Побачимо, що з цього вийде.

Хто твій улюблений переможець Євробачення?

- Це дуже просте запитання. Це Сальвадор Собрал без найменших сумнівів. Він був настільки справжнім, щирим і простим. І я сказав: «Навіть якщо цей хлопець не виграє на Євробаченні, для мене він все одно буде переможцем». Я щасливий, що він виграв, тому що зазвичай у виконавців – шалені реквізити, світло, постановки. Тут було все зовсім інакше: «Я співак, я збираюся заспівати і все. Я не робитиму більше нічого, що суперечитиме мені». Тож він неймовірний.

Також я в захваті від Джамали. Особливо мені сподобався її минулорічний виступ з піснею «Заманили».

Коли ти маєш творчий настрій?

- Відчуваю найбільший приплив творчості тоді, коли не намагаюся бути у творчому настрої.

Без чого ти не можеш жити?

- Загалом я можу жити без всього. До того ж я постійно скрізь гублю свої речі. Але я люблю шоколад. Раніше я їв шоколад щодня. Дійсно, це моя пристрасть.

Розкажи про свої тату на руках. Чому саме ключі?

- Моє тату пов’язане з піснею «Lie to me», з моїм минулим. А зараз я дивлюся на ці тату і думаю, що всі ми робимо помилки, але часом вони ведуть нас туди, куди потрібно. І навіть якщо ми думаємо, що це помилка, насправді, все відбувається правильно. Тому інколи робити помилки – це не найгірше, що можна зробити, а найкраще. Іноді ти чогось навчаєшся і стаєш сильнішим, кращим. Також я маю ще тату: на правій руці «Він знає мене», на лівій – «Мій брат вітер». Я зробив їх, коли мені було 16. Це з пісні Тіма О’Брайєна та Даррелла Скотта. Вони створюють неймовірну музику в жанрі блюграс та фолк. Я просто почув цю пісню, і виник миттєвий зв’язок з нею. І не було жодного сумніву чи дня, щоб я жалкував про ці тату. Це така собі рефлексія через музику над тим, куди я маю рухатися. Це важко пояснити, навіть не знаю, як це зробити.

Ще є кілька. Одне з них — з іншої пісні цих чоловіків. Ось тут… ну, я не зніматиму одяг, щоб показати. Ще одне маю на згадку про друга, на нозі. Це вовк, бо він називав нас «wolfy». Поки це все, але я маю великі плани щодо нових тату.