Зрада чи народження фаворита? Яким був Нацвідбір Євробачення-2022
12 лютого відбувся Національний відбір на конкурс “Євробачення”, який 2022 року пройде у Турині. Конкурс проводив Суспільний мовник без участі телеканалу “СТБ”. За перемогу боролися 8 артистів, яких відібрав оргкомітет Нацвідбору. Перемогу з відривом в 1 бал отримала Alina Pash.
Не обійшлося без скандалів: гурт Kalush Orchestra, який посів другу сходинку, звинуватив конкурс у махінаціях.
Музичний оглядач Суспільне Культура Олексій Бондаренко подивився Нацвідбір, вивчив претензії до організаторів та Alina Pash і намагається розібратися, що все ж відбулося — народження фаворита чи скандал, який нашкодить всім.
Дисклеймер: автор цього матеріалу жодним чином не є дотичним до команди, яка організовує Євробачення. Оцінні судження, які наявні у цьому матеріалі, належать виключно йому і не є позицією Суспільного мовника.
Київський гурт Cloudless вдруге поспіль намагався виграти Нацвідбір. Тогоріч це був образ гламурних рокерів з мінімумом декорацій на сцені. Цього року це знову був образ гламурних рокерів з помітним впливом творчості Maneskin і додаванням великої кількості вогню. Вогонь був усюди — в декораціях, в спеціальних ефектах телетрансляції та навіть у вогняних крилах, які ніби виринали з вокаліста на останньому акорді.
Але запам’ятався гурт не цим. Cloudless, певне, не пощастило найбільше з усіх конкурсантів. Вони були першими, і в другій половині пісні у них почало “відвалюватися” аранжування. Вони дограли трек і за оновленими правилами відбору їм повідомили, що вони зможуть зіграти ще раз після всіх учасників. Та розчарування й навіть розпач надто сильно читалися на обличчі вокаліста.
Але суддів не переконав жоден із двох виступів. Вони поставили Cloudless на останнє місце. Глядачі були прихильнішими — дали 4 бали з 8. Але навіть без технічних проблем навряд результат був би принципово кращим. Цього вечора були цікавіші номери. У музиці Cloudless було недостатньо року, щоб це можна було назвати брутальним. Але недостатньо глему, щоб порівнювати із Maneskin.
Попри те, що я був дуже скептично налаштований до цього виконавця напередодні відбору, його історія та номер вразили. Це було щиро, актуально і злободенно. “Розумієте, у мене дуже жіночні риси. А моє прізвище — Сосунов”.
Я не був готовий до такої відвертості, яка одразу дала відчути наскільки важкими були у Майкла дитинство і підлітковий вік. На цьому моменті стало зрозуміло, що перед нами дійсно герой, який може стати в авангарді ЛГБТ-руху.
Номер був чуттєвим, тонким і метафоричним. На руку Майкла грав потужний приспів і майстерний вокал. Проти нього зіграла національність (він білорус) та невиразність куплетів. Проте глядачів не пройняло — останнє місце.
Найстильніший і наймиліший виступ цього відбору. Якщо закрити вуха на нерозкриту тему домашнього насильства (точніше ставлення гурту до неї), то це була яскрава репрезентація сучасного DIY-інді. Це не можна було назвати особливо потужним чи навіть перспективним з точки зору перемоги.
Але у виступі й стилі гурту була душа та сміливість давити на своє, а не підлаштовуватися під тренди. Через це прихильність незалежних музикантів та тих, хто їм співчуває, була на їхній стороні.
Barleben заспівав чудово, має сильну історію, дійсно є військовим та захисником країни. Тіна Кароль аплодувала стоячи. Номер був мінімалістичним і по-своєму стильним. Але це було надто монотонно.
Ярослав Лодигін визнав, що Barleben навіть не був другим варіантом, а третім після LAUD. Євробачення стало хорошою можливістю для маловідомого артиста презентувати себе, і йому це вдалося. Середні бали від журі та глядачів — достойний результат для людини, яка потрапила до складу фіналістів в останню чергу.
“Калуш” заходили в конкурс у статусі фаворитів. І всім своїм виглядом демонстрували впевненість у перемозі. Їхній номер поєднав, здавалося б, безпрограшні елементи: кулеметну читку Олега Псюка, імплементацію галицьких мотивів у візуальний образ, продуману хореографію, потужний приспів. Добили увесь перформанс історією про маму, яка приїхала підтримати сина та стати свідком, як він з нічого став усім.
Виступ переконав Тіну Кароль, Джамалу і глядачів. Kalush Orchestra отримали найбільший бал по смс-ках. А от Ярослава Лодигіна виступ не вразив і, як ми дізналися по ходу трансляції, він поставив їм 3 бали з 8 можливих. Аргументував це тим, що не знав, на що дивитися на сцені. А також тим, що вважає, що Україну досить репрезентувати на європейському рівні через призму “людей з лісу” чи “людей з гір”. Згодом Ярослав отримав немало критики за ці слова.
Kalush Orchestra зупинилися в одному балі від перемоги.
Номер Roxolana — це те, що ти очікуєш від типового Євробачення. Непогана пісня, трошки народних мотивів, попспівачка із радійним хітом. Але я б хотів погодитися із думкою журі — це просто було непереконливо. Навіть нема чого додати.
Wellboy був головною темною конячкою відбору. Він останнім презентував свою пісню. Він — головна нова зірка української попмузики за останній рік. Загалом все вказувало на те, що Wellboy може неочікувано стати переможцем.
“Nozzy Bossi” виявилася легкою поппіснею із балканським колоритом та бітом у стилі реггетон. У візуальному стилі Wellboy залишився вірним концепції двох попередніх кліпів. Виступ був витриманий в одному стилі й кольорі із притаманною постіронією навколо української естради.
Ситуація з Wellboy полягає в тому, що ти ніколи до кінця не розумієш, над тобою знущаються, чи це новий український культурний код.
Проте у цьому виступі був один принципово важливий момент — коли Wellboy був на сцені, навіть крізь екран відчувалося, що перед глядачами — харизматичний артист. Не просто виконавець, який грає свою роль. Не симулякр, який намагається натягнути на себе історію, якої не має, а харизматична особистість, яка може не робити неймовірне шоу, але все одно зможе захопити увагу й любов аудиторії.
Ставлення до виступу Аліни Паш полярне. Одні кажуть, що страждання й сум вже набридли. Інші — що це був найпотужніший номер за весь конкурс.
Аліна презентувала максимально драматичну баладу, у якій спробувала поєднати одвічну тугу українського народу із хіп-хопом про повагу до предків. Основним візуальним елементом стали екрани, які підкреслювали емоції Паш та додавали драматизму.
Неможливо було не згадати виступ Анастасії Приходько із піснею “Мамо”, яка теж зробила акцент на собі та екранах із крупним планом. Але “Тіні забутих предків” — це виступ, який відтоді сильно еволюціонував.
Я дивився Нацвідбір по телебаченню і не можу сказати, що мене пройняв виступ. Водночас я бачив Аліну Паш наживо і знаю, що лайви — її сильна сторона. І глядачі, які дивилися Нацвідбір із залу, підтверджують що енергетика зашкалювала. Аліна дійсно вміє захопити собою зал і вразити кількістю енергії всередині, яку вона випліскує на людей. Врешті, вона отримала максимум від журі й друге місце від глядачів. І виграла відбір навіть попри ситуацію з Росією, про яку далі.
Ще під час ефіру назрів скандал. Після того, як представниця аудиторської компанії PwC винесла результати глядацького голосування, ведучий Тимур Мирошниченко почав плутатися в результатах. Кілька разів він називав “фінальну” цифру за Our Atlantic, Barleben та Michael Soul. Згодом Мірошніченко пояснив, що така ситуація виникла через помилку редакторки, яка почала збивати його з думки в навушник.
Головним наслідком цієї ситуації стало те, що відключився головний екран з результатами. Через це Ярослав Лодигін почав банально рахувати цифри на листочку. Арифметика не складна, але все одно це поселило сумнів в незаангажованості організаторів конкурсу.
Одразу після оголошення перемоги Аліни Паш було видно, що Kalush Orchestra, які отримали 6 балів від суддів і 8 від глядачів, будуть критично незадоволені. Не встигли вони вийти на бекстейдж, як Псюк почав звинувачувати Суспільне у фальсифікаціях.
“Коли ми хотіли перевірити результати протоколу перед нами закрили двері. І купа охорони тримала двері, після того, як двері відкрили усі порозбігалися, все що ми могли зробити це силою їх тримати. Ми хочемо справедливості, покажіть тільки нам цю карточку і все. Мені здається дуже дивна позиція. Якби там було б усе добре то не було б таких дій”, — заявив лідер гурту Олег Псюк.
Учасники гурту Kalush Orchestra, які посіли друге місце у фіналі нацвідбору на Євробачення, заявили про фальсифікації pic.twitter.com/mDtbNoX4QP
— SUSPILNE NEWS 📰 (@suspilne_news) February 12, 2022
Він наголосив, що результати було сфальсифіковано: “Якщо все справедливо, то відразу показується, а тут такого мені не здалося. Люди всі за нас, ви ж бачили. Я впевнений що ми виграли з величезним відривом, ви не уявляєте скільки, за нас вся Україна, ми піднімемо прям людей. Є фальсифікація”.
Після ефіру Ярослав Лодигін заявив, що Суспільне готове опублікувати результати глядацького голосування. Про голосування журі він не говорив, але загалом ще з коментарів ведучих можна скласти картину — голос Ярослава мав вирішальний вплив на те, що перше місце посіла Alina Pash, а не Kalush Orchestra.
На цьому моменті виникає питання наскільки ж вирішальний вплив може мати Суспільний мовник на визначення того, хто ж поїде на “Євробачення”. Ярослав Лодигін був головою оргкомітету, який обирав лонглист. Згодом очолював команду, яка обирала шортліст. І врешті під час фіналу зробив принциповий внесок на результат.
Таким чином, можна сказати, що саме представник Суспільного мав вирішальний вплив на те, що Україну на “Євробаченні” представлятиме Alina Pash.
Ще до початку відбору були відомі все претензії до потенційної фаворитки. Головна з них — це питання перетину кордону Криму у 2015 році, коли Аліна поїхала туди виступати із кавербендом. У неоднозначному інтерв’ю Каті Осадчій співачка відповіла, що дійсно виступала в Ялті, а з її слів і постів у фейсбуці склалося враження, що вона перетинала кордон через територію Росії. Що є прямим порушення українського законодавства
Інформація, яка є на момент написання цього матеріалу, каже, що Аліна дійсно виступала в Криму, але перетинала кордон з української сторони. Співачка грала у складі кавербенду на весіллі друзів.
Пізніше Аліна сфотографувалася на Красній Площі у світшоті з надписом KYIV. А 2021 року вона записала пісню на альбомі на честь 130-річчя до дня народження Йосипа Мандельштама разом із російськими артистами.
Усі ці події не є прямим порушенням правил Євробачення, які ввели після ситуації із Maruv, що гастролює у Росії та навіть знімається у шоу на федеральних російських каналах як тренерка.
Alina Pash за час існування проєкту Alina Pash дійсно жодного разу не виступала в Росії, хоч і була заявлена на Bosco Fest, із якого знялася після шквалу критики. Тож суто за юридичними нормами та правилами українського відбору вона нічого не порушувала.
Інше питання, що в час, коли Україна знаходиться на порозі повномасштабного вторгнення зі сторони Росії та де-факто на 8-му році війни, будь-яка співпраця з російським ринком виглядає як зрада. І це перше, про що нагадали Аліні та Суспільному після результатів конкурсу.
З іншого боку, коефіцієнти міжнародних букмекерів одразу поставили Аліну Паш на друге місце. На цьому наголосив і Ярослав Лодигін, який зробив акцент на тому, що завдяки саме таким діям журі Україна створила фаворита.
Якщо дивитися з перспективи “Євробачення” та “єврофанів”, Аліна Паш дійсно може гідно представити Україну і зайняти місце у першій п’ятірці. У неї потужний двомовний номер. Сама Аліна прекрасно відчуває себе на великій сцені. А міжнародна аудиторія не знає всього контексту, який оточує виконавицю.
Але в Україні “Євробачення” набрало неймовірних обертів і символізму. Кожен виконавець, якого відбирає країна, сприймається не просто як музикант, а як справжній символ — посланець української волі. І якщо з Go_A жодних питань не виникало (гурт без скандалів та з етнічними мотивами), то в попередній раз через позицію Maruv довелося взагалі пропустити розіграш.
Тож зараз фанати Євробачення постали перед питанням — наскільки адекватним є відправляти на міжнародний конкурс в стадії максимальної ескалації військової напруги між Україною та Росією артистку, у позиції якої аудиторія не надто впевнена. Так, Аліна прямо пише, що Крим — це Україна, а Росія — агресор. Але її дії в останні роки сильно розходяться із тим, що варто було б вважати патріотичною позицією для української артистки.
Тож Суспільне й аудиторія знов стали на перехресті між юридичними нормами (які дотримані) та морально-етичною доцільністю. Хто має це судити — залежить від точки зору. Якщо головна задача — гідний виступ на головному конкурсі, впевнений, Аліна з цим впорається. Якщо ж головне — саме персоналія артиста, який представлятиме Україну — можливо, є сенс зробити правила відбору ще жорсткішими і виключити будь-яку попередню співпрацю із росіянами.